У СТЕПУ Військова трагикумедія на дьві дії з радянської минувшини Дійові особи: К о м а н д у в а ч : бравий військовий начальник років 48-и Н а ч ш т а б у : командир років 40-а, виглядає, певніше, як який головний інженер, а не військовик К о м и с а р : худий, як тріска, круглі окуляри, вусики, борідка. К о м п о л к у : широкогрудий, круглоголовий, з круглими очима. Років 50. Схожий на тракториста. В а р т о в и й : худий хлопчина з великим солом’яним чубом, що визира з-під будьонівки. Ввесь час усміхається К о м с к л а д : зелений гурток командирів Дія відбувається в голім степу десь на Далекому Сході. 1930-і роки Дія перша. Тло сцени являє собою вид вечірньої заграви в нескінченнім степу. На сцені ліворуч стоїть великий командирський намет. Поруч невелика щогла з червоним прапорцем. Неподалік од намету ближче до середини стоїть дерев’яний стіл на тонких ніжках. Праворуч, скраю – льогковий зеленкуватий автомобіль, ввесь у пилюці, лівіше лежать лантухи. Між лантухами стоїть скоростріл «Максим», на лантухах гвинтівки. Біля намету стоїть В а р т о в и й . Ява перша. З лівого боку сцени, риплячи чобітьми, енергійно входить К о м а н д у в а ч, за ним Н а ч ш т а б у , К о м и с а р та К о м с к л а д . К о м а н д у в а ч одягнений у білий хренч із малиновими «вусами»* на комірі та великими золотими зірками на рукавах, сині галіхве з червоними лямпасами. При К о м а н д у в а ч е в і м боці – шабля. К о м и с а р – у сірій гимнастерці та великім кашкеті з широким малиновим окіллям. Під пахвою – велика шкіряна тека, як у якого службовця. К о м с к л а д – у зеленому. В Н а ч ш т а б у в руках купа якихось сувоїв і великий портфель. Всі в кашкетах. К о м а н д у в а ч , Н а ч ш т а б у , К о м и с а р , К о м с к л а д , В а р т о в и й. К о м а н д у в а ч (голосно, вередливо) : де комполку? Я шо, дожен ї ї ждать іще? К о м а н д у в а ч із нарочитим подивом дивиться на гурток К о м с к л а д у . К о м и с а р дивиться на К о м а н д у в а ч а . Потому з гурту вибігає один молодий командир і стрімголов біжить за правий бік сцени. К о м а н д у в а ч (до Н а ч ш т а б у) : Та не стовбич ти, сідай та розкладай уже, шо там у тебе. Н а ч ш т а б у, незворушний поглядом, мовчки сідає, розкладає на столі папери, карти тощо, дістає з портхвеля креслярські струменти й заходиться щось креслити, обчисляти. Не дивиться ні на кого; його ніщо не зачіпає, крім роботи. К о м и с а р увесь час поруч К о м а н д у в а ч а, але трохи позаду. Ява друга Вбігає К о м п о л к у. В його на голові «стоїть» пилотка. В руках – пляншетка. К о м п о л к у: товаришу комкоре! К о м п о л к у N на вашого наказа прибув! К о м а н д у в а ч (кричить) : ти де був! К о м и с а р, не повертавши голови, скоса дивиться на К о м п о л к у. К о м п о л к у (вирячивши очі) : Винуват, товаришу комкоре! Ми розробляли плана дій полку на ділян… К о м а н д у в а ч (червоніє, кричить голосніше) : я тебе питаю, де ти був! Я шо тобі, дівка твоя, шо я дожен тебе ждать по три часа! К о м п о л к у (присідає) : винуват, тов… К о м а н д у в а ч : Ти шо тут, воші ганяєш, чи шо? Я шо сам дожен твоїм полком командувать, чи бігать за тобою? Шо ти там до матні тулиш? К о м п о л к у (трохи присівши, показує планшетку в руках) : винуват, товаришу комкоре, це плани дій пол… К о м а н д у в а ч вириває плани К о м п о л к о в і з рук та кидає на стола. Н а ч ш т а б у незворушно бере плани та щось виписує з них. К о м и с а р зацікавлено постерігає за К о м п о л к у . К о м п о л к у : товаришу комкоре, дозвольте доповісти про наші дії… К о м а н д у в а ч : шьо? Тобі шо, повилазило? Ти, гадость, не знаєш, ХТО я такий? Не знаєш? (б’є К о м п о л к у в пику, той мовчки обтирає заюшеного носа платочком. Всі принишкли, тільки К о м и с а р погойдується на закаблуках. Н а ч ш т а б у далі незворушно щось кресле). К о м а н д у в а ч (увесь багряний, бризкає слиною) : Йолопе, я – КОМАНДУВАЧ ОБ’ЄДНАНИХ ВІСЬК ОПЕРАЦІЇ!!!! К о м и с а р поправляє окуляри на носі. К о м п о л к у : винуват, товаришу командувачу, нас не встигли повідом… К о м а н д у в а ч (хруснувши кістяшками кулаків) : бовдуре, ти шо, своїх командирів не знаш? Чи ти, падло, не знаєш, як треба звертатись? А т и хто, ти хоч знаєш? К о м и с а р очікувально поглянув на К о м п о л к у . К о м п о л к у (виструнчившись, але хитаючись) : винуват, я командир N-ого мотострілецього полку, полковник N… К о м а н д у в а ч : мовчать! мовчать! (збиває полковникові з голови пилотку, зриває «вуса» з гімнастерчиного коміра, видира йому з кобури пістоля). Гімно ти, а не командир! Баран… (одвертається від К о м п о л к у передом до зали, ні на кого не дивлячись) Так! Перекір старшому, образа начальника, неспромога виконувати обов’язки – це са-бо-таж. РОЗСТРІЛЯТЬ! К о м с к л а д виводить обм’яклого, посірілого на виду К о м п о л к у зі сцени. К о м и с а р лишається та наче щось переглядає в теці. К о м а н д у в а ч (раптом зупиняє одного з командирів, тицяє пальцем йому в груди): Ану зажди! Тепер ти будеш комполку! Призначаю! Ясно?! Приймай діла! К о м а н д и р (виструнчившись, вирячивши очі) : слухаюсь, товаришу командувачу! ...Винуват, дозвольте дізнатись, де дислокується полк? К о м а н д у в а ч : я тобі не нянька! (По павзі, нехотя до Н а ч ш т а б у ) Начштабу, де N-й полк? Н а ч ш т а б у : квадрат 5, товаришу командувачу. К о м а н д у в а ч (до К о м а н д и р а): Ти чув? сідай на коня, й шоб за годину прийняв полк! Виконуй! БІГОМ РУШ! Ошелешений К о м а н д и р хрипко кричить «Слухаюсь!» і біжить за сцену. Павза. Потому К о м а н д у в а ч кинув зверхнього й сонного погляда на Н а ч ш т а б у. Неохоче глянув на карту. К о м а н д у в а ч: ну шо ти там понавигадував, грамотєй? Н а ч ш т а б у (підвівшись) : товаришу командувачу, розробок плану операції в частині 2.2. завершено. К о м а н д у в а ч: Завершено. Та завершати ви всі мастаки. Академики! Я б на тебе глянув би, паря, як би ти джигитовку* завершив. Ну показуй, шо там. К о м а н д у в а ч невидющим поглядом якусь секунду дивиться на мапи та карти. Копилить губи, зсуває брови. К о м а н д у в а ч : та й шо там, усе нормально? Н а ч ш т а б у : так точно. Дозвольте викласти проєкта дій за планом… К о м а н д у в а ч: та нехай, вірю (позіхаючи, повертається до намету). Заморився я шось. Не шутка ж, об’єднаними силами командувать. Піду полежу… (відштовхнувши В а р т о в о г о , зникає за запоною намету. В а р т о в о м у не сходить з лиця молодцювата усмішка). Н а ч ш т а б у знов сідає до столу, загортається в шинелю та схиляється над мапами. Сцена поволі темнішає. Завіса. Дія друга. Ті ж обставини, тільки без столу. Ясно. Понад степом сіро-жовте ранкове небо. Ява перша З намету виходе К о м а н д у в а ч . Без хренчу, на сорочку накинуто кожушка. З-за К о м а н д у в а ч е в о ї спини непомітно виринає К о м и с а р о в а постать. К о м а н д у в а ч позіхає, тре долонею шию. В цей час на сцену ледве виповзає вчоряшній К о м а н д и р . По шию запнутий у шинелю, лице червоне. З під кашкета визирають обморожені вуха. Змарнілий. Наближаючись до К о м а н д у в а ч а , намагається перейти на маршовий хід. Підступає до його, козиряє К о м а н д у в а ч е в і занімілою долонею. Той нехотя дивиться на К о м а н д и р а . К о м а н д у в а ч (знов позіхаючи) : ну й шо ти тут робиш, мурло? Я тобі шо наказав – прийняти повк, а ти чого тут? Чого не в расположенії? Доповідай. К о м а н д и р : (ледве розтуляючи рота) : в-винуват, т-оваришу командувачу. Доповідаю: повку не знайшов. К о м и с а р крізь шкло окулярів зацікавлено дивиться на К о м а н д и р а , потім на К о м а н д у в а ч а . К о м а н д у в а ч (холодно та заразом зловтішно) : причина? К о м а н д и р : дезорієнтувався, товаришу командувачу: релієф одноманітний – стрізь спеп, та ще й темрява, холод. Кінь охляв. Із місцевістю я не знайомий. Фізично не зміг. Винуват, тов… К о м а н д у в а ч (презирливо) : Барран… Я тобі, шмаркачу, повк довірив, а ти його навіть знайти не зміг? Ти червоний командир чи ти хто? Ну про шо з тобою балакать. Черговий! Ява друга На сцену вбігає 2 - й К о ма н д и р і вчоряшній В а р т о в и й . К о м а н д у в а ч : за невиконаний наказ оце ледащо – РОЗСТРІЛЯТЬ! К о м а н д и р а виводять. К о м и с а р ізнов щось переглядає в теці. Ява третя. Входе Н а ч ш т а б у . Сіре, заморене лице. Але погляд незворушний. В руках шкіряна тека. Козиряє. Н а ч ш т а б у : товаришу командувачу, дозвольте звернутися! Оперативний план операції готовий! Прошу переглянути мапи та… К о м а н д у в а ч (недослухавши) : працюй, працюй. Ти ж у нас в Академії вчився. Либонь і шашкою махати не пробував, тіки циркулями. Ну та пиши та охвормлюй шо треба, а я тобі потім покажу, як кавалерія воює. (позіха й повертається до намету). Кру-у-ГОМ! (сміється та зникає за завісою намету, за ним тихо зникає К о м и с а р ). Н а ч ш т а б у , ще яку хвилину постоявши, розвертається та виходить зі сцени. Завіса.
П р и м і т к и : Вуса (рос. лычки) - сукняні прямокутники на комірі фійськових одностроїв, що на них у 1930-х роках позначували рід військ та військове звання. Джигитовка – комплекс показових військових управ на коні. Написав Т.Шлик
